Певно, немає такої мами, яка б не стикалася з зауваженнями від сторонніх людей з приводу дитини. То маля надто легко вдягнене, то надто тепло вдягнене, то надто рано ходить, то чому досі не бігає. Мужньо вислухавши нав’язливих порадників, приблизно з другого року життя дитини молода мама починає все більше помічати, що тепер незнайомці часто звертаються не лише напряму до неї, а й до дитини – мовляв, цього тобі не можна, а ось це треба робити так, нечемне хлопчисько / дівчисько. Звісно, іноді такі зауваження мають сенс – наприклад, якщо дії малюка є прямою загрозою для нього самого або людей довкола (стрімко біжить в напрямку дороги, б’є лопаткою інших дітей), або ж якщо поведінка дитини грубо порушує прийняті норми (штовхає стілець попереду в автобусі, витирає брудні руки об плащ незнайомої дівчини). В інших випадках можете сміливо боронити свої особисті межі, не дозволяючи незнайомцям незаслужено засмучувати вашу дитину.
ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ
|