Шановні батьки! Нажаль, в умовах карантину та навчання з елементами дистанційних технологій в закладах освіти заборонено проводити батьківські збори. На цей період ми з вами продовжимо наше спілкування за допомогою сайту психологічної служби, телефоном, Viber.
Сьогодні я пропоную вам інформацію, з якою планувала відвідати батьківські збори у 10 класах, а саме пооворимо про навчальну мотивацію здобувачів освіти. Посилання також буде відправлено до ваших класних Viber груп.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ УТРУДНЕНЬ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ
- Дитина нездорова.
- Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
- Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до дорослого (пояснять один раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка – повторюють те саме безліч разів.
- Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
- Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не вироблені навики навчання).
- Батьки надто при згнічують учня погрозами і покараннями. Не вміють своєчасно схвалити і підбадьорити маленьку людину.
- Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
- Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав’язує дитині свій стиль роботи.
Як мотивувати дитину до навчання?
Заповітне бажання батьків – щоб їх діти, не боячись труднощів, вчилися із захопленням!
Фахівці обнадіюють: є дієві стратегії, що дозволяють нам мотивувати свою дитину до навчання в, середніх і старших класах.
Ваша дитина зневіряється, зіткнувшись з першою ж трудністю, неуважний, не старається?..
Вчителі і психологи підтверджують: сучасні діти втрачають інтерес до навчання все раніше. Батьки в паніці: 49% росіян називають відсутність у школярів інтересу до навчання найсерйознішою проблемою системи освіти. При цьому 28% з нас хотіли б виховати в своїх дітях прагнення до знань, а 59% упевнені в тому, що хороше навчання в школі необхідне для майбутньої успішної кар'єри*.
Самі батьки, можливо, вчилися ще в радянській школі і були більш дисциплінованими учнями, але їм навряд чи більше хотілося вчитися, чим їх дітям. Просто ними було легко управляти: «Треба так треба». Що змінилося сьогодні? Жорстка дисципліна пішла, і відсутність інтересу до навчання стала очевиднішою. Крім того, прискорився ритм життя. Сьогодні, щоб залучити учня в процес навчання, необхідно більше індивідуальних, практичних завдань, пов'язаних з повсякденним життям. Пора збудити дітей від шкільної летаргії!
З позиції дорослого
У кожної дитини є потреба в розвитку. Всі діти допитливі, але ми, дорослі, їх цікавість, як і самостійність, швидше не заохочуємо. А інтерес до навчання безпосередньо пов'язаний з тим, наскільки школяр відчуває відповідальність за себе самого. «Вплив батьків опосередкований (ми не в силах змусити дитину випробовувати інтерес), – наполягає психолог Тамара Гордєєва, автор книги «Психологія мотивації досягнення» (Сенс, 2006), – але саме ми можемо «запускати» інтелектуальну активність, пропонуючи йому те, що захоплює нас самих». Ситуацію ускладнює вплив сучасної культури: сьогодні передбачається, що задоволення, успіх повинні послідувати миттєво. Виходить, що батьки дають своїм дітям суперечливу установку – заохочують негайне задоволення будь-яких бажань, але вимагають посидючості. «Лише направляючи інтерес дитини з урахуванням його індивідуальних особливостей, можна змінити ситуацію», – упевнена Тамара Гордєєва.
Що потрібно зробити, щоб у дитини виникла мотивація?
· Інтерес і сенс вчитися: йому необхідно відчувати задоволення від того, чим він займається, і розуміти, для чого він це робить.
· Уміння ставити цілі і досягати їх, тобто планувати, концентруватися, контролювати свої дії.
· Віра в себе, розуміння, що успіх залежить від нього самого.
· Наполегливість в подоланні труднощів, рішучість довести почате до кінця.
«Мотивувати майбутнім результатом, можливістю поступити у вуз, отримати хорошу роботу можна тільки старшокласників, – уточнює сімейний психолог Людмила Петрановська. – Захопити тих, хто тільки прийшов в школу, можна лише самим процесом навчання». Але більшість шкіл, на жаль, не ставлять перед собою завдання зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися. Значить, нам, батькам, належить розвинути у себе смак до участі в шкільному житті дитини. «Стати репетитором по всіх предметах – не вихід з положення, – упевнена дитячий психолог Олена Морозова. – Адже нікому не під силу залишатися неупередженим по відношенню до своєї дитини: зберігати незворушність заважають емоції і причини з несвідомого».
Ми попросили наших експертів розповісти про універсальні рекомендації, якими може скористатися кожен, скоректувавши їх з урахуванням свого характеру і сімейних традицій. У кожному віці – свої пріоритети.
Старші класи: гнучкість і витримка
Життя старшокласника проходить під знаком необхідності вибору вузу і здачі ЗНО. На порозі майбутнього для нього неоценіма підтримка батьків.
Успіх - результат зусиль
Інтерес до знань у старшокласників залежить перш за все від атмосфери в школі, престижності освіти серед друзів, планів самого підлітка на майбутнє. Але є важлива область, де велика роль батьків. Від нас залежить, як дитина сприймає причини своїх успіхів і невдач. Він може вважати, що його успіх – це випадковість (наприклад, результат гарного настрою вчителя або того, що йому попалася знайома тема), а невдачі пояснювати відсутністю таланту. І навіщо старатися, якщо від тебе нічого не залежить? «Дуже важливо показувати в спілкуванні з сином або дочкою, що для стабільних успіхів необхідні наші зусилля, – говорить психолог Тамара Гордєєва. – Але при цьому учити дитину гнучкості: чим робити раз по раз те, що не виходить, краще пошукати нову стратегію рішення». Важко визнати помилку і піти далі, якщо дитина упевнена в тому, що він – неуважний. Будь-який ярлик, що «пристав» до підлітків, обмежує їх, заважає відноситися до себе конструктивно. Кажучи дитині, що він неспособный, ледачий, ми викликаємо у нього безпорадність, засмучення, відчай; він не розуміє, що йому робити. «І навпаки, коли підліток бачить зв'язок між результатом і вибраною ним стратегією, – продовжує Тамара Гордєєва, – він починає аналізувати, що і чому він робить, з чого краще почати наступного разу».
Подолати страх іспитів
Непросто зберегти холоднокровність і не піддатися загальній паніці, пов'язаній із здачею ЕГЕ. «Батьків турбує перш за все результат, – говорить Тамара Гордєєва. – Маніпуляція відчуттям провини («Я так за тебе хвилююся» або «Ми стільки грошей витратили на репетиторів, ти просто не можеш погано здати ЕГЕ»), можливо, і викличе сплеск працьовитості, але він буде недовгим. Інтерес і бажання готуватися до іспиту виникають у школярів, лише коли дорослі орієнтують їх на процес пошуку відповідей, на зміст завдань, хай і не завжди логічних і вдало складених. Інтелект старшокласників не поступається інтелекту дорослих. Проте при зубрінні і натаскуванні на результат використовується лише пам'ять, що означає для дитини відступ на нижчий ступінь мислення. Такий метод не тільки ослабляє його мотивацію, але і виснажує його сили». Батькам досить пропонувати свою допомогу, але не нав'язувати її. Залишатися зацікавленими і вірити в те, що дитина справиться з випробуваннями (адже тревожась,ми непомітно підриваємо упевненість дитини в своїх силах – діти дуже добре відчувають нас).
Допомогти підліткові розібратися в собі
Щоб визначитися з планами на майбутнє, старшокласникові потрібна допомога батьків. Не знаючи себе, він може не розрахувати сили і захопитися крайнощами – займатися добу безперервно або не займатися зовсім. Відсутність досвіду поки не дозволяє підліткові бути об'єктивним: йому важко побачити свої сильні сторони, розібратися в своїх бажаннях, пріоритетах, смаках і інтересах. Існує безліч підходів до самоорганізації, але ефективним буде той, який заснований на знанні себе. Який я? Мені легко запам'ятовувати на слух або конспектувати? Працювати поступово або штурмом? Саме у цьому підліткові можуть допомогти батьки: порадити, показати різні варіанти, розповісти про власний досвід. «Говорите з дитиною відкрито про те, на що він може розраховувати після школи, – уточнює сімейний психолог Людмила Петрановськая. – Плануйте разом з ним майбутнє з урахуванням фінансових можливостей сім'ї. Наприклад, на репетиторів або на курси гроша є, а на платне відділення – на жаль. Якщо цієї ясності немає, він буде думать, що всемогутні батьки якимсь чином вирішать все за нього». Деякі підлітки довго не можуть ухвалити рішення про свою майбутню спеціальність. Якщо дитина думатиме, що професію вибирають один раз і на все життя, це тільки посилить його тривогу. Тим більше що епоха, коли багато хто все життя працював на одному місці, пішла в минуле. Отже хай сміливо робить свій перший вибір!
Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо:
- Хоча б три з наступних проблем виявляються протягом декількох тижнів.
- Вона регулярно спізнюється на уроки і іноді їх прогулює.
- Дитина замикається або гарячиться, як тільки ви ставите їй питання про школу.
- Вона часто робить завдання в останню мить.
- Траплялося, що під час контрольної роботи дитина не могла нічого написати і здавала
- порожній лист.
- Їй важко зосередитися.
- Підлітку важко планувати свої заняття заздалегідь, він не знає, що робитиме через три дні.
- Дитина часто говорить: «Подумаєш, випускні іспити, їх всіх здають».
- Вона не любить замислюватися про своє майбутнє.
- Вона захворює в дні контрольних.
- У неї немає друзів, або дитина спілкується цілими днями, забувши про уроки.
- Дитина закинула своє хобі або, навпаки, захопилася ним в збиток всьому останньому.
|