Одна з найбільших наших проблем — мотивація учнів. І хоча частина нашої групи може мати достатній її рівень, майже завжди існують менш вмотивовані учні. Існує 5 причин, з яких одні учні можуть бути менш мотивованими, ніж інші. Аби виявити їх, ми маємо поставити собі 5 запитань:
1. Які в нас відносини з тими, хто навчається?
Існує декілька досліджень, що вказують на зв’язок між відносинами учня з викладачем та його мотивацією. Питаємо себе:
• Які в нас стосунки з найменш мотивованими студентами?
• Наскільки насправді ми їх знаємо?
• Чи ведемо ми з ними розмови про те, що їх цікавить?
2. Як багато свободи вибору мають ті, хто навчаються?
Дослідження, які проводилися, аби виявити, який фактор мотивації грають найбільшу роль, кажуть, що фактор свободи — один з найвагоміших. Де ми можемо дати свободу вибору:
• Формат. Можливо учень може виконати завдання не в письмову, а в відео чи аудіо варіанті?
• Групова робота. Чи хочуть ті, хто навчаються, робити завдання самостійно чи в групі?
• Послідовність. Якщо декілька активностей заплановані одночасно, ми можемо дати учням обрати послідовність виконання.
3. Чи спираємося ми на метод батогу та прянику?
Якщо ми пообіцяємо учням додаткові бали за прибирання приміщення, “пряник” спрацює. Але для складних навчальних завдань зовнішня мотивація має негативний ефект. Тобто:
• Замість “Останнє завдання на додаткові бали”, кажемо “Мені цікаво, чи достатньо добре ми засвоїли матеріал. Спробуйте вирішити останнє завдання”.
• Замість “За креативне розв’язання даю не писати наступну роботу”, кажемо “У цьому завданні дайте волю креативності та власній думці”.
• Замість “Хто здасть перший, може піти”, кажемо “У вас є 10 хвилин на виконання, але ви можете здати раніше”.
4. Чи сприяють наші слова пасивному чи активному ходу думок?
Ми сприяємо пасивному ходу думок навіть коли кажемо такі прості речі як “ти розумний” та “ти талановитий”. Що ж тоді нам казати?
• Фокусуємося на діях учня, а не на ньому. “Ти правильно виконав задачу”, а не “Ти розумний”.
• Звертаємо увагу на конкретні помилки. “У тебе помилки у 2 та 3 питанні”, а не “Робота погана”.
• Фокус на поведінці. “Перечитай ще раз тему 2 і 3”, а не “Працюй краще”.
5. Що ми робимо, аби зробити матеріал кориснішим для тих, хто навчається?
Учні, які не розуміють сенс засвоєння певного матеріалу, не будуть достатньо вмотивовані для навчання.
• Шукаємо аналоги. Розповідаючи про наслідки епідемії чуми, проводимо паралель з наслідками світової пандемії 2020 року.
• Саморефлексія. Просимо тих, хто навчається, самостійно визначити, де можна використати нові знання.
• Задаємо реальні завдання. За можливості даємо тим, хто навчається, завдання, що пов’язані з існуючими в їх житті або в у світі проблемами.
|