1. Поняття мотивації і професійного розвитку: теоретичний аспект питання.
Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і додають цій діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення певних цілей (за В.А.Дубровской). Вплив мотивації на поведінку людини залежить від безлічі чинників, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини.
Мотивація персоналу школи є процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації.
Мотивування - це процес впливу на людину з метою спонукання його до певних дій шляхом пробудження в ньому певних мотивів. Мотивування складає серцевину і основу управління людиною. Ефективність управління у дуже великій мірі залежить від того, наскільки успішно здійснюється процес мотивування.
Стимулювання - це один із засобів, з допомогою якого може здійснюватися мотивування. При цьому, чим вище рівень розвитку відносин в організації, тим рідше як засоби керування людьми застосовується стимулювання. Це пов'язано з тим, що виховання і навчання як один з методів мотивування людей призводять до того, що члени організації самі виявляють зацікавлену участь у справах організації, здійснюючи необхідні дії, не чекаючи чи взагалі не одержуючи відповідного стимулюючого впливу.
Мотивація професійного розвитку - процес спонукання педагога до активної педагогічної діяльності, спрямованої на отримання нового якісного результату і сфокусованої на досягненні особистого сенсу в професії.
Професійний розвиток вчителя здійснюється двома шляхами:
- за допомогою самоосвіти, тобто власного бажання, постановки мети, завдань, послідовного наближення до цієї мети через певні дії;
- за рахунок усвідомленого, обов'язково добровільної участі вчителя в організованих школою заходах, тобто фактори впливу навколишнього професійного середовища на мотивацію вчителя і його бажання професійно розвиватися.
Обидва шляхи нерозривно пов'язані: вчитель сам вибирає зміст, форми, методи з пропонованої йому кимось методичної роботи, і тому остання набуває характер самоосвіти; з іншого боку, зазначає М. М. Поташник, як би вчитель сам не дбав про своє професійне зростання, скільки б не думав про нього, як би ретельно сам не проектував його, він не зможе не скористатися зовнішніми джерелами, які йому пропонує школа. Таким чином, управління в школі, керівництво педагогічним колективом є необхідним чинником професійного розвитку педагога.
2. Мотиви професійного розвитку педагогів навчального закладу.
Зацікавити людей роботою - означає реалізувати плани. Зацікавити вчителів в професійному розвитку - значить надовго забезпечити успіх у розвитку своєї школи.
Професійний розвиток педагогів у школі може відбуватись під впливом педагогічного середовища, педагогічного колективу та професійної діяльності її членів. Однак результати такого розвитку будуть складатися стихійно, під впливом найрізноманітніших чинників. І якщо ми хочемо отримати ці результати, потрібна цілеспрямована робота, тобто необхідно управління професійним розвитком.
Система мотивації і стимулювання до професійного розвитку.
|
№
|
Мотиви до професійного розвитку
|
Стимули, які можна використовувати для професійного розвитку
|
|
1
|
Мотив самостійності, реалізація себе в професійній діяльності.
|
1.1. Проведенння майстер - класів для вчителів школи або міста.
1.2. Підвищення самостійності, можливість працювати за цікавою програмою, вибирати клас, встановлювати бажаний і найбільш зручний графік роботи (розклад).
1.3. Розробка, затвердження і розповсюдження авторських програм.
|
|
2
|
Мотив особистого розвитку, набуття нової інформації.
|
2.1. Направлення на стажування або престижні курси.
2.2. Наданняе часу на методичну роботу (робота на дому).
2.3. Додаткові дні до відпустки.
|
|
3
|
Мотив самоствердження, досягнення соціального успіху.
|
3.1. Организація узагальнення досвіду, сприяння у підготовці власних публікацій та посібників у пресі.
3.2. Представництво від школи на відповідальних заходах міського, обласного значення.
3.3. Призначення на посаду методиста, відповідального за стажування молодих вчителів.
|
|
4
|
Потреба бути в колективі.
|
4.1. Входження до складу різних органів, які вирішують важливі проблеми життя школи.
|
|
5
|
Мотив стабільності, захищеності.
|
5.1. Гарантія захищеності від посягань на професійну честь вчителя з боку недобросовісних керівників, методистів, батьків.
5.2. Надання оплачуваних годин на методичну роботу.
|
|
6
|
Мотив змагання.
|
6.1. Методичний супровід різних конкурсів професійної майстерності.
|
3. Вибір шляхів мотивації педагогів. Методи мотивації і стимулювання працівників.
Керівнику також необхідно враховувати, що всі люди мотивуються різними факторами. Запорука успіху полягає в тому, щоб дати співробітникам те, чого вони дійсно хочуть, до чого прагнуть. Розібратися в цьому і сформувати відповідну систему мотивації керівнику допоможе знання соціально-психологічних типів.
Молоді фахівці часто готові працювати за скромний оклад, на невеликому навантаженні заради отримання досвіду та відповідної кваліфікації. Вони досить інертні, пасивні у справах колективу, прагнуть накопичувати, засвоювати, а не впливати. Юні працівники не вміють планувати, прогнозувати свою роботу, визначати кінцевий результат. Їх завдання - впоратися з покладеними посадовими обов'язками. Однак пройде рік-два - і все зміниться.
Професіонали - висококласні фахівці, які працюють насамперед на результат. Вони реалістичні, активні, ініціативні, прагнуть до участі в керівництві організацією, беруть на себе різні громадські доручення.
Творці - це креативні особистості, інтелектуали, які віддають перевагу евристичним формам роботи. Вони шукають цікаві прийоми, підходи, прагнучи модернізувати навчальний процес. Творці здатні висувати ідеї та реалізовувати їх, але непросто уживаються в колективі, так як надміру критичні і самокритичні.
Пунктуали - особливо цінують комфортність роботи, її своєчасний початок і завершення, чіткість і спланованість дій керівництва.
Хранителі традицій відчувають себе наставниками, неформальними лідерами. Перебуваючи в стороні від звичної суєти, метри володіють механізмом впливу на начальство, формують громадську думку і визначають часом важливі рішення.
4. Діагностичний інструментарій.
4.1. Методика «Вивчення мотивації професійної діяльності»
(К.Замфира в модифікації А.Реана).
|
МОТИВ
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1. Грошовий заробіток
|
|
|
|
|
|
|
2. Прагнення до просування по роботі
|
|
|
|
|
|
|
3. Прагнення уникнути критики з боку колег та керівництва
|
|
|
|
|
|
|
4. Прагнення уникнути можливих покарань і неприємностей
|
|
|
|
|
|
|
5. Потреба в досягненні соціального престижу й поваги з боку інших
|
|
|
|
|
|
|
6. Задоволення від процесу й результату роботи
|
|
|
|
|
|
|
7. Можливість самореалізації в професійній діяльності.
|
|
|
|
|
|
4.2. Діагностика рівня готовності педагога до розвитку: анкети «Виявлення здатності вчителя до саморозвитку», «Фактори, що стимулюють навчання і перешкоджають розвитку і саморозвитку вчителів у школі".
Анкета «Виявлення здатності вчителя до саморозвитку»
- Я намагаюся вивчати себе.
- Я залишаю час для розвитку, к би не був зайнятий роботою чи домашніми справами.
- Перешкоді стимулюють мою активність.
- Я шукаю зворотній зв’язок, бо це допомагає мені пізнати та оцінити себе.
- Я рефлексую свою діяльність.
- Я аналізую свої почуття й досвід.
- Я багато читаю.
- Я активно дискутую з тих питань, що мене хвилюють.
- Я вірю в свої можливості.
- Я намагаюся бути відвертим.
- Я відчуваю вплив оточуючих на себе.
- Я керую своїм професійним розвитком й отримую позитивні результати.
- Я отримую задоволення від пізнання нового.
- відповідальність мене не лякає.
- Я позитивно ставлюся до підвищення по роботі.
Анкета «Фактори, що стимулюють навчання і перешкоджають розвитку і саморозвитку вчителів у школі".
1. Фактори, що перешкоджають:
- власна інерція
- розчарування від невдач
- відсутність підтримки й допомоги з боку адміністрації
- ворожість оточуючих колег
- неадекватний зворотній зв’язок з членами коллективу й керівництвом
- стан здоров’я
- відсутність часу
- обмежені ресурси, життєві обставини
2. Фактори, що стимулюють:
- методична робота
- відвідування курсів
- власний приклад і вплив на колег
- приклад і вплив адміністрації
- організація праці в школі
- увага адміністрації до проблем вчителів
- довіра в колективі
- новизна діяльності, умови роботи й можливості експериментувати
- заняття самоосвітою
- інтерес до роботи
- відповідальність до праці
- можливість отримання визнання в колективі
| 
